Танок у Буживалі
Танок у Буживалі (фр. Le Bal à Bougival) - картина, яку створив П'єр-Оґюст Ренуар 1883 року в двох варіантах. Зберігаються в Сполучених Штатах.
Історія створення Якщо дотримуватись точного перекладу назви картини, то вона «Бал у Буживалі». Але який там «бал», коли за життя Клода Моне, Альфреда Сіслея та Ренуара - Буживаль був звичайним селом, передмістям французької столиці, де розвіювали нудьгу невизнані художники і буржуазна дрібнота з тимчасовими подружками в дешевих сукнях. Балом віє лише від єдиної картини Ренуара - «Танок у місті» з зображенням елегантної буржуазної пари. Але на тому балу ніяк нема місця самому Ренуару як учаснику. Він лише бідний свідок чужого свята багатіїв і цілком свій тільки в сільському Буживалі.
Для дівчини в картині позувала Сюзанна Валадон, дівчина-безбатченко з Монмартра, що пройшла шлях поневірянь і злиднів, працюючи нянькою, наймичкою, торговкою овочами. Привабливу дівчину помітили художники і вона стане натурницею для Пюві де Шаванна, Ренуара, Тулуз-Лотрека, а для декотрих і подружкою, і тимчасовою коханкою.
Опис твору На засміченій підлозі маленького і невибагливого, сільського ресторанчика нешвидко рухається в танці пара - дівчина в світлій фіалковій, майже білій, сукні з ситцю та кавалер в простенькому одязі і грубих черевиках. Обличчя дівчини повернуте до глядача і добре вимальоване в оточені червоного капелюшка. Воно - психологічний центр картини. Партнер дозволив собі і пристрасний погляд, і, ймовірно, нахабний комплімент, що засмутило дівчину. Це вже відкритий флірт і наступ від партнера, на який ще не відповіла дівчина. Обличчя бородатого кавалера майже повністю прикрите солом'яним капелюхом, тому неможливо точно вказати, хто саме позував для нього, син володаря ресторанчика Іпполіт-Альфонс Фурнез чи Поль Лот. Останній, як і молодий Ренуар, був гульвіса та шукач пригод і нових подружок. Неподалік - дешевий стіл з кухлями пива і невибагливим товариством під деревами. Художник наче нашвидкоруч виписав молодь під деревами, бо більше зосереджений на кружляннях пари на першому плані.
Картина Ренуара, де ще не було подано драматичної кінцівки стосунків і розчарувань, справила добре враження і на саму Сюзанну. Вона умовила художника створити ще один варіант твору, де портретність моделі подана більш точно.